Літургійний

\

(а не літургічний) \ Тривалий час обидві форми літургійний та літургічний побутують в українській мові у популярних та наукових богословських текстах, хоча у словниках або літургійних дослідженнях не засвідчено чіткого семантичного розмежування між ними, яке, наприклад, існує в польській чи хорватській мовах¹. Сам факт, що розрізнення існує в одній мові, не є абсолютним аргументом того, що його слід впроваджувати і в іншу мову². \ ІБТП опублікував у віснику Єдиними Устами дослідження Ганни Дидик-Меуш³ як спробу аргументації того, що ці дві форми можуть бути паронімічною парою, якщо віднести літургійний до Літургії (саме богослуження), а літургічний до літургіки (наука про літургію). Попри декілька наведених у статті прикладів, взятих з наукових видань, залишається сумнів, чи таке розмежування є недвозначним і чи має чітку наукову (літургіологічну) основу⁴. \ Тому ІБТП вважає відповіднішим уживати лише форму літургійний, яку пропонують Орфографічний Словник (1999), Новий тлумачний словник української мови (1998), Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001) і яка є найдавнішою формою, засвідченою в києворуському періоді⁵. Жоден із цих словників не подає форми літургічний. Уживання обох форм в одному творі, якщо авторові не вдалося переконливо й чітко розмежувати їх семантичні поля, може сприйматися як неуважність і наукова неточність. \ Отже, ІБТП рекомендує вживати лише форму літургійний на означення усіх понять, пов'язаних із літургією та літургікою. \ ¹ Майже всі західноєвропейські мови, як і російська, мають тільки один термін і одну правописну форму того терміна. \ ² Наприклад, у польській мові те, що належить до сфери духовенства позначається словом duchowny, а те, що належить до сфери нематеріяльної культури, - duchowy, тимчасом в українській мові ці поняття позначаються одним словом духовний. \ ³ Г. Дидик-Меуш. До питання про вживання слів літургійний та літургічний // Єдиними устами 4 (2000) 72-80. \ ⁴ До прикладу, в українському перекладі книжки Міхаеля Кунцлера Літургія Церкви (Львів 2001), в якій автор на 600 сторінках дискутує всі аспекти літургійних наук, вжито лише форму літургійний, і не виникає потреби в іншому паронімічному терміні. \ ⁵ Г. Дидик-Меуш. До питання... с. 75.